Острівецька сільська рада

          

 

 

 

{C}

               {C}{C}Моє село{C}                   

 

 ОСТРІВЕЦЬ 

 

       А Острівець - 

      кровинка України. І піднялось село                 

     із праху…                                 

                                                                   

                                                                    Село моє, де Ятрань круто в’ється

                                                                   Як в морі острів, між лугів, полів.

                                                                   В селі моїм, що Острівцем зоветься

                                                                  Цвітуть сади й луна пташиний спів.

Острівець – це зелені сади і білі хати, це розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі, це розбуджені світанки і духмяні пахощі літа.

 Наш острівок знаходиться на межі Черкащини та Кіровоградщини, на березі пісенно звісної річки Ятрань. Одним крилом воно припало до лісового масиву – урочища з гарною народною поетичною назвою «Зелена брама». Винятковість села відчувається навіть у самій назві, позаяк усі навколишні села називають прикметниками жіночого роду: Борщова, Рогова, Дубова, Вільшанка. І тут раптом – Острівець.

Відомий наш край з кінця ХVIII століття. На рубежі ХVIII – ХІХ століть село називалось Капітанське, бо жив тут поміщик Капітанов. Через деякий час його купив Драгановський. Саме при ньому село дістало назву Острівець. Існує дві версії походження такої назви. Перша – назване на честь управляючого Островецького. Друга – його назва походить від довжелезного острова, що лежить у межиріччі Ятрані і Оксанки.